cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Головна
Фотогалерея
Міські оголошення
Робота
Форум

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

Міська громада
Громадські організації
Релігійна громада
Політичні партії
Засоби масової інформації
Міські новини
Економіка міста
Стратегія розвитку міста
Промисловий комплекс
Малий бізнес
Дозвільний центр
Інвестиційні проекти
 Гуманітарна сфера
Освіта
Охорона здоров’я
Культура
Історичні пам’ятки
Спорт
Сервіс та відпочинок
Торгівля
Транспорт
Готелі
Ресторани, кафе
Інтернет - послуги

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

   Візитівка міста| Герб та прапор| Статут| Історія міста| Мер міста| Міста-партнери
14.12.2015
У Калуші склали урочисту присягу нові учасники “Української молодь — Христові”
 У неділю, 13 грудня, церква святого Андрея Первозваного, що в Калуші, святкувала своє храмове свято. Саме у це християнське свято в храмі відбулося урочисте складання присяги нових учасників ГО "Українська молодь — Христові"
Докладніше >>>
12.12.2015
“Різдво у Калуші-2016”: піснеспіви, встановлення Дідуха на площі Героїв і свято Пампуха
 Новорічно-різдвяні святкування цьогоріч у Калуші розпочнуться 19 грудня, коли на площі Героїв урочисто відкриють головну ялинку міста. Цього ж дня на кілької головних вулицях і площах Калуша розпочнеться ярмарок, який триватиме до 19 січня
Докладніше >>>
04.12.2015
У вівторок на сесію зберуться депутати новообраної Калуської районної ради
 8 грудня відбудеться перша сесія новообраної Калуської районної ради. Відповідну постанову днями затвердила Калуська районна виборча комісія
Докладніше >>>
29.10.2015
На Калущині обрано чотирьох сільських голів. Усіх — повторно
ЦВК офіційно зареєструвала чотирьох сільських голів, обраних на Калущині за результатами виборів 25 жовтня. Зокрема, із головами уже громади сіл Новиця, Завій, Пійло і Добровляни
Докладніше >>>
19.10.2015
У Калуші відбувся щорічний з’їзд осередків “Української молоді-Христової”
 У суботу, 17 жовтня у Калуші відбувся щорічний з'їзд усіх осередків "Української молоді-Христової" з Івано-Франківської області. З'їзд розпочався зі Служби Божої у храмі святого архистратига Михаїла
Докладніше >>>

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика


Візитівка міста

Ви чуєте, як мелодійно заливаються дзвони Західної України? Вони вилиті у ливарні славних калушан - братів Фельчинських!

Ви милуєтеся прозорістю і тихим шелестом річкової води? Це вода найчистішої річки Європи - Лімниці, на берегах якої розташований Калуш!

Ви захоплені волелюбними, працьовитими, щирими, талановитими і самовідданими людьми? Це калушани! Вони створили Калуш старовинний, перша згадка про який датується 1437 роком. Вони творять і Калуш сучасний, який входить у третє тисячоліття не тільки як промисловий центр Прикарпаття і України, але й як місто розвинутого підприємництва, мистецьких талантів, місто національного духу.

Географічне розташування

Живописний куток Прикарпаття - місто Калуш розташований на північному сході Івано-Франківської області.

Одна з головних переваг міста - його вигідне географічне розташування. Добре розвинута транспортна мережа поєднує місто з Центральною Європою та Заходом через повітря, залізницю та автомобільні дороги. Мережа асфальтових доріг з'єднує Калуш з іншими містами, такими як Львів (130 км), Ужгород (280 км), Київ (560 км). Ці та інші міста сполучені з Калушем також залізницею.

В радіусі 300 км від міста пролягають кордони з Польщею (150 км), Угорщиною (300 км), Словаччиною (300 км), Румунією (240 км), що дає легкий доступ до країн Центральної та Східної Європи. За 30 км від Калуша, в м. Івано-Франківську, розташоване літовище, спроможне регулярно приймати важкі транспортні літаки (Боїнг-767, ІЛ-76, ІЛ-86).

За характером рельєфу територія міста складається з рівнинної частини. Поверхня міста розчленована річками Лімниця, Сівка, Млинівка. 10 частина міста вкрита лісами.

Клімат

Клімат міста помірно-континентальний, вологий з прохолодним літом та м'якою зимою. Калуш лежить в Атлантико-континентальній кліматичній області. Клімат у місті формується під переважаючим впливом вологих повітряних мас Атлантичного океану та Середземного моря. Це зумовлює різке зниження температури повітря взимку до -20°С і підвищення температури влітку до +20°, +30°С.

Зими, як правило, м'які, літо - тепле. Пересічна температура січня -4°, -10°С, липня +18°, +25°С. Період з температурою понад +10°С становить 160-170 днів. Безморозний період 150-155 днів. Річні суми опадів коливаються в межах 600-800 мм. Основна кількість опадів припадає на теплий період. Це пов'язано з тим, що місто належить до вологої помірно-теплої акрокліматичної зони і на клімат міста суттєво впливає близькість гір Карпат.

Адміністративно-територіальний устрій

Калуш - місто обласного підпорядкування з площею 6453,5 га (це 0,5% території області), розташоване на відстані 30 км від обласного центру. 30 жовтня 1990 р. сесією обласної ради XXI скликання було затверджено межу Калуської міської ради із загальною площею 6454 га.

20 березня 1972 р. Калушеві присвоєно статус міста обласного підпорядкування. Місто не поділено на райони.

Влада міста представлена Калуською міською радою (50 депутатів) на чолі з міським головою, обраними мешканцями міста (кількість виборців - 49634). Голова міста керує міською радою та виконавчим комітетом, обраним депутатами. Виконавчий комітет керує міськими організаціями і службами.

Населення

Населення міста за статистичними даними станом на 01.01.2003 р. становило 67,9 тис. чоловік, це 4,8% від населення області. За статтю: 52,6% - жінки, відповідно 47,4% - чоловіки. На 1 км2 припадає 1125 осіб. Пенсіонерів - 18672 особи (27,5% до наявного населення).

Половина трудових ресурсів міста зайнята в промисловості, а перехід до ринкової економіки викликав значну міграцію кадрів у сферу послуг, із загальної чисельності населення трудові ресурси станом на 01.01.2003 р. становили 45,0 тис. чол., з них працевлаштоване населення у працездатному віці - 42,5 тис. чол. Зайнято у сферах матеріального виробництва та послуг 37,2 тис. чол., або 80% до загальної чисельності трудових ресурсів.

Рівень офіційного безробіття у м. Калуші за 2002 рік становив 3,6%. Найбільше серед безробітних кваліфікованих працівників віком від 30 до 40 років. Більшість з них закінчила середню школу чи училище, має дипломи вишів. Ця потенційна кваліфікована робоча сила може зробити вагомий внесок у виробничу сферу регіону.

18.10.2016
Владика Іриней Білик передав у калуський храм мощі святого Пантелеймона
Перед початком Синоду Єпископів УГКЦ, владика Іриней Білик, Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре, з благословення Митрополита і Архієпископа Івано-Франківської Митрополії УГКЦ Володимира (Війтишина) та на прохання настоятеля храму о. Ігора Пришляка прибув до храму Святого Духа в м. Калуші, щоб передати довгоочікувану Святу реліквію — мощі Святого великомученика і цілителя Пантелеймона для привселюдного почитання та отримання обильних ласк і потрібних благодатей Божих за його заступництвом
Докладніше >>>
17.10.2016
У Калуші при соборі Святих Землі Української створять дитячий хор
У Калуші проводиться набір дітей до недільної школи при соборі Святих Землі Української. Одночасно створюватиметься також дитячий хор
Докладніше >>>
10.10.2016
Калуш:У неділю вдосвіта у Грабівці горів дерев’яний житловий будинок
 Учора, 9 жовтня о 04:49 в селі Грабівка Калуського району по вулиці Шевченка сталася пожежа дерев’яного житлового будинку
Докладніше >>>
07.10.2016
Працівники Калуської в’язниці взялися за археологічні розкопки
 Поштовхом для збору історичних матеріалів, документів та свідчень репресій став приклад колишньої катівні КГБ і гестапо у Львові "Тюрма на Лонцького" на території якої знайшли місця масових поховань людей
Докладніше >>>
05.10.2016
Мешканці Калуша просять заборонити будівництво на вулиці Пушкіна
Сайт електронних петицій поповнився ще однією пропозицією. Калушани просять владу заборонити на вулиці Пушкіна, 9 А
Докладніше >>>

всі міські новини  >>

";


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

Футбол Івано-Франківщини



";
Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

Новини

Магдебурзьке право Калуша XVI –XVIІ ст. (До 480- річчя з часу заснування Калуша як міста)

24.05.2013

 Сьогоднв на Прикарпатті велика суспільна увага привернута до першовитоків міської історії, що зумовлює потребу в осмисленні й оптимізації практики визначення критеріїв міського літочислення і відзначення ювілеїв міст. У краї усталилася практика щорічного відзначення дат заснування міст за першою згадкою в історичних джерелах, і це створило майже безмежний простір для імпровізацій. Адже перша згадка топоніму в історичному документі може стосуватися не міста, а більш раннього сільського поселення, може бути віддаленою від реальної дати заснування міста на кілька десятиріч, зрештою, її може взагалі не виявитися.

Стосовно Калуша ситуація із хронологію історичного розвитку міста виглядає так: перша письмова згадка про поселення під назвою Калуш – 1437 року, тоді як містечко Калуш відоме з 1533 року, а вже статус міста на магдебурзькому праві воно отримало 1549-го.( фото 1). Тому цьогоріч маємо нагоду відзначити 480 років із часу заснування Калуша як міста.

Питання виникнення та розвитку міст розглядає історична урбаністика – галузь соціогуманітарного знання, яка вивчає історію міст, їх розміщення, історію міського господарства, самоврядування, принципи містобудування тощо; пропонує класифікаційні критерії, які створюють науковий фундамент для віднесення того або іншого населеного пункту до категорії міста.

Як відомо, перша письмова згадка про поселення з назвою Калуш, що у Галицькому старостві, зафіксована в Галицьких ґродських книгах і датована 27 травня 1437 року. В документі мова йшла про «суд у найближчий вівторок після Трійці з участю королівського чоловіка Драгуша з Калуша проти Митька з Куроша». Назва міста правдоподібно походить від слова «калюші» – природні соляні джерела, з яких у давнину добували сіль. Та, незважаючи на розвиток солеварного промислу, Калуш у 1427-1532 рр. залишався селом.

Важливе значення для вивчення розвитку міст Галицької землі XVI– XVII ст. мають привілеї на заснування міст, які виникли в процесі трудової діяльності на основі давно існуючих населених пунктів. Калуш, як містечко, відоме з 1533 року, а привілей на заснування міста на магдебурзькому праві Калуш отримав лише у 1549 році (ЦДІА у Львові. – Ф. 3. – Оп. 1. – Спр. 4. – Арк. 698–705).

Магдебурзьке право сформувалося в Магдебурзі (земля Саксонія) близько 1235 року, коли з розвитком міст і міського самоврядування посада війта ставала виборною, мешканці міст звільнялися від суду феодала й самостійно здійснювали врядування господарством. Для допомоги війту обирали колегіальний орган – магістрат, куди мав право бути обраним кожен із ремісників чи купців, що мав міське право «jus civile». Магістрат, як система органів станового міщанського самоврядування і суду, засідав під головуванням війта, відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліцейськими та судовими справами. У його складі були війт (керівник), його помічники (бурмістри), райці (радники) і лавники (засідателі). На теренах Галицько-Волинської держави це право з’явилося разом із німецькими колоністами, яких запрошував король Данило (1201-1264). В українських містах запроваджувалися становий суд присяжних – лава та адміністративно-розпорядчий орган – рада.

Правовою основою зарахування якоїсь осади до категорії міста був локаційний привілей. Крім цього, правове визнання міста з боку влади могло відбутись у зв’язку з притягненням його до сплати міських податків. Поява локаційного привілею, який установлював початок міської метрики поселення, мала виняткове значення. В очах тогочасного суспільства місто, яке отримувало такий привілей, було немовби законнонародженим. Саме цим пояснюється прагнення власників, незважаючи на значні витрати, отримати офіційний дозвіл на заснування міста, тобто локаційний привілей. Такий документ отримало й місто Калуш.

У локаційному привілеї зазначено, що польський король Сигізмунд Август (1548-1572), довіряє Белзькому воєводі, коронному гетьману і Галицькому старості Миколі Сенявському (1489-1569) заснувати місто Калуш із відповідною юрисдикцією на самоврядування: «Калуш, воєводство Руське, земля Галицька. Року 1549-го Сигізмунд Август уповноважує Миколу Сенявського, гербу Леліва, воєводу Белзького, гетьмана Польного коронного і старосту Галицького, заснувати на магдебурзькому праві місто з назвою Калуш, а в 1533 році надає місто родові Сенявських аж до вигасання його чоловічої лінії. Вже у XV ст. [воно] володіло соляними копальнями». Від цього часу Калуш стає центром староства. Наведений документ відноситься до 1583 року і містить найдавнішу печатку міста Калуша, діаметром 20 мм. На печатці, у колі, бачимо ренесансний півмісяць, повернутий угору, в якому зображено три грудки солі, а над ним римська цифра ІІІ, тобто Сигізмунд ІІІ (1587-1632), у верхній частині кола латинські літери SC (sigillum Caluschiensis – печатка м. Калуш) (фото 2).

Надання привілею магнатові Миколі Сенявському свідчить про те, що на той час Калуш сформувався вже як поселення міського типу. Назви всіх локаційних, ерекційних, магдебурзьких та інших королівських привілеїв XV-XVII ст., у тому числі й про отримання Калушем привілею 1549 року, містить справа під назвою «Виписки з архіву Коронної метрики у Варшаві про надання привілеїв декретів на заснування, вільне самоврядування, війтівство містам, розташованим у Королівстві Галіції і Лодомерії в 1448-1772 рр.» (ЛНБ ім. В. Стефаника. Фонд Оссолінських. – Спр. № 2836/ІІІ. – 278 арк.). Тут можна відшукати заголовки привілеїв 50 міст Галицької землі Руського воєводства із зазначенням сторінки і книги Коронної метрики, де знаходиться текст оригіналу.

Отже, з 1549 року Калуш стає «вільним містом» на магдебурзькому праві з власним гербом, який трьома топками солі на червоному тлі свідчить про солеваріння як основний промисел. Щоб стати повноправним міщанином, треба було пройти урочистий обряд «прийняття міського права» з обіцянкою виконувати обов’язки громадянина. В місті був створений міський магістрат (міська рада). У 1648 р. бургомістром Калуша був Гриць Воликович. У той час Калуш залишався адміністративним центром староства, до якого належала низка сіл. За розпорядженням короля, на одному з міських пагорбів у 30-40-х рр. XVIІ ст. було збудовано замок, де знаходилися міська і старостинська адміністрація. Підвладні старостам території називалися староствами. Виникли староства наприкінці ХIV ст. До їхніх обов’язків належало виконання королівських доручень, утримання політичної влади, здійснення кримінального і цивільного судочинства. Староства були ґродові та неґродові. Замком, або ґродом, управляли ґродові старости, а так як на час утворення староства у Калуші замку, тобто ґроду, ще не було, то й староство називалося неґродовим. Воно виділилося зі складу Галицького староства у 1553 році і належало руському воєводі Миколі з Синяви. Власне з 1553 року Калуш став центром однойменного староства. У 1615-му наступником Миколи Синявського став Cтаніслав Жолкевський, а після нього Калуським староством управляли Олександр Чарторийський, Ян Замойський та Ян Собеський.

У замку зберігалися також усі важливі документи, для яких було виділено спеціальне приміщення – архів, де знаходилися книги міської ради і старостинського суду, витяги з судових рішень галицького ґродського і земського судів, фундацій, документи, зокрема привілей 1549 року, офіційне листування (королівські декрети і листи, документи з канцелярії руського воєводи), сеймові постанови, переписи володінь (люстрації) і майна (інвентарі) та ін.

Однак, усі ці документи, в тому числі й отримані привілеї, згоріли у вогні пожеж і були відновлені королем Сигізмундом ІІІ (1587–1632) аж у 1632 році. За новим привілеєм, місто отримало право на 2 великі ярмарки і 2 базари в кожну п’ятницю та дозвіл будувати ратушу. Отже, друга забудова магістрату могла відбуватися після 1632 року. Середмістя з бічними кварталами і вузькими вуличками входило до фортифікованої частини міста. Тут у 1565 році проживали вищі міські чиновники – лантвійт Іван і возний Ілько. У центрі середмістя була утворена прямокутна ринкова площа, на якій споруджено дерев’яну ратушу, де засідало міське управління – магістрат. Але восени 1648 року ратуша згоріла, і на її місці в середині XVІІ ст. збудовано кам’яну. До сьогоднішнього дня збереглася лише частина міської ратуші ХІХ ст. (фото 3).

Отже, перша згадка про топонім Калуш у джерелах стосується не міста, а більш раннього сільського поселення, вона є істотно (на 95 років) віддаленою від реальної дати заснування міста, якою належить вважати 1533 рік, коли Калуш уперше згадується як містечко.

Переведення міста на магдебурзьке право та дозвіл проводити щорічні ярмарки й торги – це ті умови, які сприяли економічному розвитку Калуша. Ці надання є актами юридичного оформлення вже сформованого міста як центру ремесла та торгівлі.

Важливо розрізняти поняття «утворення міста» і «заснування міста». В першому випадку йдеться про тривалий процес, у другому – про достовірну дату, пов’язану з правовим актом. Поняття «утворення» міста ґрунтується на визначенні безперервного розвитку поселення з моменту виникнення його історичного центру. Історія сільського поселення, що існувало на території міста, включається у хронографію останнього лише в тому разі, якщо між містом і селом існує виразний генетичний зв’язок, а їх центри приблизно збігаються.

Поселення вважається містом, якщо має укріплення, оборонні споруди, рови, вали, необхідні за умов постійних війн і набігів кочівників. Отже, місто – це, насамперед, фортеця, а також центр певної округи, який виконує щодо неї цілком визначені військові, адміністративні, економічні функції, є господарським комплексом, має відповідний правовий статус, власні управлінську і податкову системи, відмінний від сільського уклад життя, ідентифікується самими мешканцями як місто.

Специфіка міста Калуша, як й інших міст краю, полягає в тому, що багато з них мали чітко виражений оборонний характер. Адже саме Галицька земля найбільше потерпала від набігів кримсько-татарських орд.

Під час визначення ювілеїв доцільніше орієнтуватися на дату надання місту локаційного привілею чи магдебурзького права.

Іван ТИМІВ, завідувач етнографічного музею Калущини, викладач історії ВПУ №7

Інформаційний портал Калуш

[версія для друку]

<<< повернутися

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

TyTa