Наповнення бюджету за будь-яку ціну?

Степан Василів

Рішення сесії Калуської міської ради від 29 липня 2004 року про включення земель ЗАТ „ЛУКОР” у межі міста викликало у свій час здивування і негативну реакцію з боку керівництва цього нафтохімічного підприємства.

Минуло з тих пір півроку. Як сьогодні виглядає ситуація з визначенням статусу земель товариства, редакція тижневика „КН” поцікавилася у начальника проектного відділу „ЛУКОРу” Юрія Безуглого, і ось якою була його відповідь:

– При cтворенні ЗАТ "ЛУКОР" підприємство стало власником частини майна ВАТ "Оріана", а згідно із статтею 30 діючого на той час Земельного кодексу України, йому перейшло і право користування земельними ділянками ВАТ "Оріана" , на яких знаходяться передані в статутний фонд новоствореного товариства будівлі та споруди. Тому "ЛУКОР" з часу свого існування сплачував податок за землі на тому ж рівні, що і підприємства ВАТ "Оріана".

Після проведення інвентаризації земельних ділянок основного промислового майданчика, між ЗАТ "ЛУКОР" та Калуською міською радою 18 листопада 2003 року було укладено договори-оренди цих ділянок з терміном дії до 31 грудня 2004 року. Розмір орендної плати був встановлений на рівні земельного податку, як земель, що знаходяться за межами населеного пункту.

В запропонованих проектах договорів-оренд земельних ділянок на 2005 рік, адресованих Калуською міською радою листом від 7 грудня 2004 року, суму орендної плати збільшено в 25 разів порівняно з попередніми роками. Такий розмір орендної плати був обґрунтований тим, що виробничі об’єкти ЗАТ "ЛУКОР" знаходяться в межах населеного пункту. Це і стало однією із основних причин суттєвих розбіжностей при укладанні нового договору-оренди, зокрема в пункті про розмір орендної плати.

Спірним також є питання про законність внесення території ЗАТ "ЛУКОР" (а також підприємств ВАТ „Оріана”, ТЕЦ й інших ) в межі міста. Адже ЗАТ "ЛУКОР" має власні автономні системи: водопостачання, очищення промислових стічних вод, водовідведення, електропостачання, газопостачання, транспортне обслуговування, робота яких не залежна від міських мереж і служб. Будівництво житлових районів у напрямку розміщення хімічних виробництв заборонене вимогами державних будівельних норм (ДБН). Тому виникає закономірне запитання, чому міська влада так настійливо домагається включення земель нашого підприємства в межі міста? Відповідь очевидна – збільшити надходження до міського бюджету за рахунок плати за землі, які у свій час належали сільським громадам.

Рішенням дванадцятої сесії четвертого демократичного скликання Івано-Франківської обласної ради від 14 вересня 2004 року погоджено проект землеустрою зі встановлення меж міста Калуша загальною площею 6453,500 га (включені землі, які займають виробництва ЗАТ "ЛУКОР"). Дане рішення разом з усіма іншими матеріалами було направлене для затвердження у Верховну Раду, але в зв’язку з відсутністю відповідних погоджень з Кропивницькою, Верхнянською та Студінківською сільськими радами, повернуто 20 жовтня 2004 року Калуській міській раді на доопрацювання.

На адресу нашого підприємства надійшов нещодавно лист-звернення від голів Верхнянської, Кропивницької та Мостищенської сільських рад, які вважають, що укладання договорів-оренд земельних ділянок між ЗАТ "ЛУКОР" та Калуською міською радою буде суперечити чинному земельному законодавству, а також обмежить права сільських громад на отримання належних їм платежів за користування землею. В листі вказано, що площі, які включені в проект землеустрою міста Калуша, раніше належали колгоспам вищезгаданих громад і були відведені ними під будівництво Калуського хіміко-металургійного комбінату. Плату за землю було введено з 1992 року законом України з метою раціонального використання земель та відтворення їх родючості. Це, зокрема, визначено в статті № 22 Закону України „Про плату за землю” (дію якої тимчасово припинено). В даний час плата за землю від нашого підприємства поступає на рахунок Калуської міської ради і спрямовується на потреби міста, тобто кошти використовуються не за цільовим призначенням.

З усього цього видно, що питання укладання договорів-оренд землі є важливим не тільки для трудового колективу ЗАТ "ЛУКОР", а тому повинно ґрунтуватися лише на чинному законодавстві. Штучне і несподіване збільшення у декілька десятків разів розміру плати за землю негативно позначиться і на економічному становищі підприємства. На жаль, урядовці, які встановлюють та збирають податки, не несуть безпосередньої відповідальності за майбутнє підприємств.

Наглядний приклад – ВАТ "Оріана". Площа земельних ділянок за цим підприємством залишилась вдвічі більшою, ніж має ЗАТ "ЛУКОР". Відповідно, вдвічі більшим має бути і розмір плати за землю. Наданий відповідними інстанціями розрахунок наповнення бюджету засвідчує, що, коли б підприємства ВАТ "Оріана" входили у межі міста, то плата за землю збільшилась би з 400 тис. грн. в рік до 7 млн. 900 тис. Тобто, бюджет отримав би додатково ще більше 7 млн. грн. Але ж підприємства „Оріани” сьогодні не спроможні сплачувати навіть існуючий податок за землю, то ж чи варто у такому випадку пропонувати нові розрахунки? Невже комусь хочеться, щоб і "ЛУКОР" був доведений до стану "Оріани" тільки через те, що потрібно будь-якими способами наповнити бюджет?


http://www.lukor.com.ua