ЗАТ „ЛУКОР”: міцні позиції – калушанам краще

Степан Василів

Як швидко збігає час... Здається, зовсім недавно в Калуші почало діяти підприємство з назвою „ЛУКОР”, а вже незабаром (у грудні 2005 року) мине п’ять років, як воно створене. Калушани, та й не тільки вони, добре пам’ятають, що було до приходу в місто потужного російського інвестора: так званий „велетень індустрії”, по суті, простоював, люди місяцями не отримували зарплату, страйкуючі заполоняли дороги до підприємства.

Сьогодні – це вже історія, з приємним для міста відтінком... За короткий період інвестиційна компанія „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” вивела підприємство на новий рівень господарювання. „ЛУКОР” став у ряд провідних нафтохімічних підприємств не тільки України, але й СНД. Його продукція стала конкурентоздатною у розвинених європейських державах, зокрема, таких, як Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Туреччина та багато інших. Основні виробництва підприємства запрацювали на проектних, або наближених до проектних, потужностях.

За виробничими, господарськими справами „ЛУКОР” не забув про реалізацію важливих і актуальних питань життєдіяльності міста, на що зорієнтована Угода про довгострокове співробітництво між ЗАТ „ЛУКОЙЛ-Нафітохім” і адміністрацією міста Калуша від 27 червня 2002 року, до якої щорічно вносяться доповнення щодо виконання нових завдань. Одна з основних статей зобов’язань ЗАТ „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” за цією Угодою передбачає здійснення програми довготермінових інвестицій із будівництва нових і реконструкції діючих виробництв на суму понад 240 мільйонів доларів США, що дасть можливість збільшити обсяг виробництва, підвищити якість продукції, завоювати міцні позиції на світовому ринку нафтохімічної продукції”. Важливість виконання цього пункту стає цілком зрозумілою: тільки створивши плацдарм, можна сподіватися на подальші успіхи в економічному зростанні.

Поліпшення виробничих справ у „ЛУКОРі” позитивно відобразиться і на виконанні міських соціально зорієнтованих справ. Але і до впровадження нових інвестпроектів підприємство не забувало про місто. Так, вже у 2002 році „ЛУКОР” виділив на реконструкцію теплопункту під локальну котельню (вулиця Малицької) 738,4 тисячі гривень. Всього ж за кошторисом позареалізаційних витрат на фінансування соціальної програми в 2002 році було використано 5485,1 тисячі гривень, в тому числі на розвиток комунального господарства міста – 886 тисяч гривень.

За погодженою разом із міською радою програмою забезпечення зайнятості працівників підприємства ЗАТ „ЛУКОР” розробило свій план заходів щодо вдосконалення структури управління і оптимізації численності персоналу, що не дозволило збільшити в регіоні рівень безробіття за рахунок підприємства.

За Угодою сторони зобов’язалися провести відповідну роботу з перетворення народного музею історії і трудової слави ЗАТ „ЛУКОР” у музей історії міста, промислової архітектури і техніки. Вже в листопаді 2002 року ЗАТ взяло приміщення цього музею в оренду, після чого провело в ньому ремонт, обновило тематику експонатів. В оренду було взято не тільки приміщення музею, але й стадіон „Хімік”. У 2002-2004 рр. на його утримання, ремонт, реконструкцію та обслуговування підприємством було використано до 2 млн. гривень.

В Угоді обумовлено також і те, що при плануванні своїх затрат з реалізації соціальних програм ЗАТ „ЛУКОР” буде щомісячно передбачати фінансування розвитку комунального господарства міста. Кошторисом позареалізаційних витрат на фінансування соціальної програми підприємства і розвиток комунального господарства міста у 2003 році було передбачено 11 мільйонів 579 тисяч гривень (використано 11 мільйонів 173 тисячі гривень), в тому числі для потреб міської ради – 4 мільйони 800 тисяч гривень (використано 4 мільйони 592 тисячі гривень).

Мала продовження і участь „ЛУКОРу” в будівництві нових котелень. У 2003 році на ці потреби було виділено ще 3 мільйони 529 тисяч гривень. А в четвертому кварталі цього ж року ЗАТ здійснило ще два благородні вчинки: списало борг комунальних підприємств міста (майже 388 тисяч гривень) і міської лікарні (ТМО) – 108 тисяч гривень.

У скупій газетній статті нелегко відобразити все те, що зробило підприємство для поліпшення життєдіяльності міста в останні роки. Тут і виділення майже чотирьох мільйонів гривень на завершення будівництва нової школи, і фінансування (сума складає десятки тисяч доларів) робіт з реконструкції споруд і магістральних водопроводів та каналізації в центрі міста, і дотація у вигляді зниження цін на очистку господарсько-побутових стоків комунального підприємства „Водотеплосервіс”, і безплатна передача в комунальну власність міста споруд тощо.

З наведеного вище переліку не важко зорієнтуватися, яку користь дає Угода насамперед місту і його жителям. Але ЗАТ „ЛУКОР” не обмежилося тільки виконанням умов цієї Угоди. Великі кошти йдуть на благодійну та спонсорську допомогу. Якщо в 2001 році на ці цілі було спрямовано 618 тисяч гривень, то в 2004-му – 8 мільйонів 322 тисячі гривень. А всього за роки діяльності в Калуші ЗАТ „ЛУКОР” витратило на благодійність майже 20 мільйонів гривень.

У звітних документах, підготовлених комісією з благодійної і спонсорської діяльності ЗАТ „ЛУКОР”, є пункти, які вражають не тільки кількістю переказаних на добрі справи грошей, але й своєю гуманністю. Як приміром, ось ці: „Для операції на серці хлопчикові (батько – Олексюк С.) 86 тисяч гривень”, „Для благодійного дитячого фонду „Берег надії” – 200 тисяч гривень”, „Для допомоги підшефній заставі у селі Шибени Івано-Франківської області – 10 тисяч гривень”, і т. д. А ще рясніють цифри (і не малі), що визначають кількість перерахованих грошей церквам, що будуються, закладам освіти і культури, футбольному клубові, дитячо-юнацьким спортивним закладам і т. ін.

Все це свідчить про те, що актуальні питання, що визначають людський фактор, є для ЗАТ „ЛУКОР” не менш важливі, ніж виробничі.

І в цій ситуації якоюсь дивною виглядає нинішня позиція керівництва нашого міста, яке замість того, аби стимулювати ці добрі наміри лукорівців, сприяти вирішенню чималої низки проблем, які останнім часом „обсіли” підприємство, навпаки, стараються їх показати з далеко не дружньої позиції. Кому це на руку і для чого, пересічному калушанину важко зрозуміти, але вже те, що у цьому році допомога місту для вирішення його важливих проблем різко зменшилася, викликає багато запитань.


http://www.lukor.com.ua