Прикарпатський Калуш під загрозою техногенної катастрофи

04-09-2008

Місто Калуш, де було колись потужне хімічне виробництво, сьогодні дехто називає прикарпатською пороховою бочкою і застерігає: можлива екологічна катастрофа зразка Стебниківської, коли чверть віку тому відходи потрапили у Дністер.

У Калуші час від часу працюють різні комісії — обласні, міжвідомчі, урядові. Сьогодні вперше проходитиме науково-практична конференція.Вчені з Києва, Львова, Криму, Прикарпаття говоритимуть про техногенно-екологічну ситуацію в зоні промислової діяльності калійного заводу— калуської «Оріани».

У селі Пійло під Калушем в деяких криницях вода для пиття непридатна, бо солона. Ця сіль не звичайна кухонна, а забруднена, з домішками калію, глини, вона потрапляє, як кажуть науковці, у водоносні горизонти і звідти у криниці. А зібралось у солевідвалах під Калушем близько 20 мільйонів тонн натрію хлору.

Мешканці Калуша, Сівки Калуської, Кропивника хвилюючться, чи земля, яка просідає на їхніх городах, не провалиться, бо з часів, коли тут вибирали калійну руду, залишилося близько 35 мільйонів кубів порожнин.

Між Гоголем і Марком Твеном

За 10 років, відколи не працює калійний завод ВАТ «Оріана», у зоні його діяльності зібралося багато відходів. Природоохоронні заходи постійно недофінансовувалися. Час від часу тема порушується і працюють комісії. Оцінки різні: якщо говорити за Гоголем – те, що породило промисловий Калуш, може його занапастити.Або за Марком Твеном – чутки про загрозу дещо перебільшені. У кожної сторони свої аргументи і свій інтерес, каже голова обласної держадміністрації Микола Палійчук.

«Одна сторона регулярно піднімає шум — мовляв, екологічна катастрофа, друга сторона, яка управляє заводом, помаленьку ріже і здає на металолом. Одна сторона заробляє на екологічних коштах, друга на металоломі», – зазначив голова облдержадміністрації.

Найбільша небезпека – переповнене хвостосховище

Незалежну оцінку повинні дати науковці, серед них вчені з Інституту проблем національної безпеки при РНБО, Інституту геохімії навколишнього середовища, Національного космічного агентства, Державної геологічної служби, Гірничої академії наук, прикарпатських вишів.

Чотири основні калуські проблеми називає завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор наук, професор Едуард Кузьменко: «Перше – існування Домбровського кар’єру, його об’єм складає біля 50 мільйонів кубометрів.

Коли він затопиться повністю, будуть затоплені горизонти, з яких люди п’ють воду. Друге – існування хвостосховищ. Якщо буде прорвана дамба, отримати 2 мільйони розсолів у Дністрі – це велика катастрофа. Далі – наявність солевідвалів, вода іде вже у водоносний горизонт. І останнє – наявність підземних шахтних полів і утворення провалів».

Домбровський кар’єр зараз самозатоплюється. Проект відновлення виробництва калійних добрив надто дорогий, а пошуку інвестора перешкоджає те, що це державна власність і надто великий борг «Оріани». Тож, на думку науковців, найоптимальніший варіант – так звана мокра консервація. А шахтні порожнини рекомендують заповнювати породою або заливати розсолами.

Та найбільш небезпечним з екологічної точки зору є хвостосховище. Його, переконані науковці, треба ліквідувати, поки розсоли не пішли через дамбу і не потрапили у Лімницю та Дністер.

За приблизними підрахунками, на всі об’єкти потрібно не менше мільярда гривень. Скільки куди – аналізуватимуть вчені. Основне, кажуть, щоб ситуація була під контролем. І щоб до їхніх висновків прислухалися ті, кому належить.

vezha.org